Еколого-філологічний похід

Харківщина славна іменами діячів національної культури, літератури. Багато вулиць, провулків, площ в самому Харкові названо іменами літераторів. Так суспільство поціновувало їхню роль у пробудженні національної свідомості людей, поступовій розбудові держави. Письменники, поети часто виступали виразниками суспільних настроїв, віддзеркалювали наявні проблеми і цим сприяли пошукам для їх вирішення. Тому курси української та світової літератур, культурології, які викладаються в ХАТТ, на зразках творів мають навчати сучасних студентів вмінню розбиратись у складних життєвих обставинах, цінувати влучне слово і самим ним володіти. Практика показує, що такий підхід є важливою складовою формування майбутнього фахівця.

А нещодавно в технікумі відбувся ще один захід, який був покликаний привернути більшу увагу студентів до духовної спадщини народу, загострити увагу до нашої історії.

13 травня – особливий і трагічний день у житті відомого українського публіциста, поета, одного із засновників нової української прози Миколи Хвильового. Понад вісім десятиліть тому він загинув, поставивши своєю смертю виклик антиукраїнській позиції сталінської Москви. Про ті події в Молодіжному парку Харкова нагадує оригінальна стела на могилі митця з його обеліском. Правда, останнім часом громадськість не дуже переймається увагою до людей, які закладали основи національної держави, були її духовними натхненниками – могили заростають бур’янами, до них рідко хто навідується. Тож викладачі циклової комісії технікуму (І.В. Таможська, А.Г. Біда та Л.А. Скаковська) вирішили трохи виправити наявні прогалини: разом зі студентами групи Те-27 та їхніми ровесниками з Харківського патентно-комп’ютерного коледжу (під керівництвом викладача К.Г. Ковальової) в день роковин трагічної загибелі М.Хвильового вони провели в парку своєрідний еколого-філологічний захід. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Миколи Хвильового та його побратима по літературному цеху В.Еллана-Блакитного (обеліск його неподалік). Було згадано основні життєві віхи літераторів та їхній внесок у духовну скарбницю України. А потім усі присутні дружно взялись за наведення порядку біля обелісків – виривали бур’яни, висадили тюльпани та поклали живі квіти – нехай нагадують усім перехожим, що поряд – образи людей, яких завжди варто шанувати.